Перший розділ роману "Перший сезон"

ЧАСТИНА 1 .1 епізод (розділ)
“Стоп! Зйомку закінчено!”На знімальному майданчику почалася метушня. Тринадцять дівчат у вечірніх сукнях з синтетичного матеріалу в одну мить припинили усміхатися, а ошатно вбраний красень із ідеальною зачіскою та рясно запудреним обличчям витягнув з кишені штанів пачку цигарок.Режисер, чоловік близько 40 з сильно впалими зморшками на лобі, вийшов з—за багатоярусного столу із десятком моніторів і задоволено потер руки.— Зміну закінчено! —гучно закричав він, підтверджуючи, що коли сказав “Стоп”, то дійсно мав на увазі кінець робочого процесу.За однією з колон будівлі, куди камерам було складно протиснутися, вибігла руда дівчина з мікрофоном. За нею поспішав оператор, незадоволений тим, що для нього “стоп, знято” ще не прозвучало. Журналістка підскочила до однієї з дівчат з чортової дюжини в синтетичних сукнях, і простягнула до неї мікрофон.— Що ти відчуваєш зараз? — запитала вона, наче це було найважливіший питання в її житті, серйозніше, ніж Гамлетівське “Бути чи не бути?”.— Я не розумію, чому так, — широко розплющила очі дівчина у зеленому вбранні з блискітками, яке облягало її таке, наче плівка курячий напівфабрикат.— Що тут у тебе? — театрально пафосно доторкнулась лівою рукою по грудях журналістка.— Тут? — піднесла свою долоню до збільшеного за допомогою пуш—ап вирізу сукні дівчина, і оператор механічно опустив камеру з обличчя на її то третій, чи то четвертий розмір, — тут у мене біль і образа!— Чому? — зобразила кота зі “Шрека” руда.— Тому що я заслуговувала отримати браслет! Тому що не чекала, що він відправить мене додому! Тому що я заслуговую більше за всіх інших! — на останній фразі дівчина різко трусанула головою, тісно забитою пінками, лаком і мільйоном шпильок для волосся. — Чому ти так вважаєш? — перейшла на шепіт журналістка.— Так, тому що він сам мені про це казав! На нашому останньому побаченні! Після того, як ми цілувалися! — сльози, не то образи, не то розчарування у своїй неперевершеності, бризкнули з густо нафарбованих очей. Руда легенько штовхнула в бік оператора, і той, мовчки, збільшив кадр в області верхньої половини обличчя.— Він сволота?… А ти королева?— Так! – розмазувала чорні плями по щоках невизнана.— Що «так»?— Він ніякий не принц! Він покидьок! А я! Я тут королева! І він ще пошкодує, що цього не визнав! Дуже пошкодує!! – закричала дівчина так, що дешева сукня мало не тріснула.Руда хвилину помовчала. Після чого кивнула оператору. Той натиснув на червону кнопку «стоп», і парочка відійшла від недооціненої красуні.— Знаєш, Дано, колись ми зустрінемося з тобою в пеклі, — сказав оператор Діма, щойно вони відійшли від заплаканої дівчини на відстань, яка дозволяє говорити без свідків.— Це чому ж? – підморгнула йому руда журналістка.— Тому що ми граємо на людських почуттях.— Ой, ти знав, на що йшов, коли влаштовувався на роботу. Це по—перше. А по—друге, ми не граємо, ми допомагаємо людям випустити емоції, що накопичилися, тим самим полегшуємо їхні душевні муки, — впевнено заявила вона.— Дідько! І як ти так умієш? — Дана запитально усміхнулася. – Будь—кого переконаєш!— Та годі тобі! Іди здавай техніку, зміну закінчено, тепер і для нас також!, – чмокнула дівчина колегу в щоку.Переконувати будь—кого та запитально усміхатися – далеко не єдині таланти Дани Мухіної. Фанатично закохана у свою професію, журналістка – справжній профі. Вона з тих, кому люди навіть при включеній камері, команді людей поряд (освітлювачів, звуковиків, гримерів і навіть прибиральниць, присутніх іноді під час зйомок), за великим секретом розповідають найпотаємніші таємниці. Дана з тих, хто на роботі почувається комфортніше, ніж у відпустці, а робочий телефон заряджає раніше, ніж особистий. Дана — ось уже кілька років як журналістка найпопулярнішого та, як це заведено говорити у медіа—колах, рейтингового телепроєкту «Принц».“Казки бувають лише у казках”. Вичитала Дана якось у палко коханого нею Бегбедера років 10 тому. І запам’ятала. І повторювала це, додаючи, що «просто люди цього не знають» щоразу, коли рідні, друзі, приятелі та малознайомі цікавилися феноменом скажених цифр по переглядам кожного наступного сезону реаліті—шоу.Люди з дитинства люблять дива, тому й читають казки. Ніхто не хоче підписуватися на твердження французького письменника, тому людство постійно наступає на граблі. І телевізійники цим наполегливо користуються. Створи ілюзію дива — і на тебе чекає успіх! Навіть якщо за тиждень покажуть розкриття цього самого дива в прайм—таймі.Сиквел все одно буде популярним! – спокійно пояснювала Мухіна: Всі люди – діти. Усі люблять казки. Інакше як по—іншому пояснити приголомшливий успіх шоу “Принц”? Проєкту, де 25 дівчат борються за кохання одного – єдиного красеня? 25 “Попелюшок” (“Білосніжок”, “Рапунцелів”, “Герміон”, — потрібне підкресліть закохують у себе прекрасного і багатого. А мільйони інших (вважаючи себе не менш привабливими і унікальними) з цікавістю спостерігають. Кілька місяців поспіль.І ось уже протягом семи років черговий бажаний чоловік дарує черговій одній із 25 красунь чергову «діамантову» каблучку, а мільйони глядачів радіють, плачуть і переживають за героїню. Красива казка, чи не так? Ось тільки жодного разу за 7 сезонів, після вимкнення камер у героїв не відбувалося церемонії вінчання. Більше того! Ні разу за 7 сезонів стосунки “бажаного чоловіка” і “щасливиці-красуні” не тривали в реальному житті. Усі це знають, але всі однаково дивляться. Чекають першого поцілунку і придивляються до героїнь. Чому? Так, тому що поки буде шанс, хоча б мізерний або навіть фантомний, на те, що казка про книжкове кохання реальна у житті, людство буде захоплено спостерігати за розвитком подій і чекати на щасливий кінець. А телевізійники продовжуватимуть шукати цікаві типажі, пополюшек, білосніжок, русалоньок, різних казково привабливих героїв. —І тобі ще не набридло? — запитала якось Дану її сучасна (про таких кажуть, поважає чужі кордони) і зазвичай завжди підтримуюча мати. — Ні. По-перше, учасники все одно кожного разу різні, а по-друге, я ж теж людина, я теж вірю, що в новому, восьмому сезоні все точно закінчиться справжнім весіллям! — видала руда, як завжди емоційно і відчайдушно. Але чи відбудеться після останнього режисерського “Стоп! Знято” у восьмому сезоні улюбленого проєкту довгоочікуване весілля, залишалося лише гадати. Претенденток на прізвище “Принца” лишилося ще аж 12, і він поки не поспішав дарувати каблучку єдиної серед усіх поцілованих.(Слоти то забиті в програмній сітці на кілька місяців наперед). Поки що ошатно вбраний герой реаліті ходив з дівчатами на побачення, пив з ними ігристе «Одеса», перелите в пляшки “Вдова Кліко”, гладив по відкритим плечам, і в кінці кожного тижня десь у якомусь красивому та гучному місці роздавав пофарбовані “під срібло” браслети – як символ того, що учасниця переходить до наступного семиденного етапу шоу.“Королева” у зеленій сукніі цього разу свій браслет не отримала, що означало лише одне – вона залишає проєкт, і наступного тижня про неї мало хто згадає. Так само, як мало хто згадає, як Принц обіцяв їй знайомство з батьками.Зате напевно вже ніхто не забуде, як вона, розмазуючи солоні чорні плями під очима, кричала, що він покидьок, який ще пожалкує. Вона ж пішла. А він залишився. Дана завжди вірила, що вона — гвинтик в механізмі великої телевізійної машини, машини, яка працює над однією великою і доброю справою: несе казку в маси і робить хепі—енд можливим. Ну, хоча б раз. Хоча б на восьмий раз.!